Білоруський державний університет інформатики і радіоелектроніки
кафедра економіки
Реферат на тему:
«Техніко-економічне обгрунтування програмного забезпечення для розрахунку параметрів супутникового зв'язку типу Vsat»
МІНСЬК, 2008
1. Коротка характеристика програмного забезпечення
У дипломному проекті розроблено нове програмне забезпечення (ПЗ) для розрахунку параметрів системи супутникового зв'язку типу VSAT. Характер і склад завдань, що вирішуються за допомогою нового ПЗ, буде корисний широкому колі наукових та інженерних працівників, зайнятих створенням і проектуванням терміналів VSAT.
Розроблюване ПЗ не є принципово новим у своєму класі і є продовженням дослідних робіт в області прийому та передачі сигналів супутникового зв'язку. За ступенем новизни ПЗ належить до групи "Б" з коефіцієнтом 0,9. Розробка передбачає проведення всіх стадій проектування (технічне завдання, ескізний проект, технічний проект, робочий проект та впровадження).
Розробка ПЗ ведеться на мові програмування PHP: Hypertext Preprocessor (PHP) версії 4.3.3 та Hyper Text Markup Language (HTML) версії 4.0 ПО призначено для використання в операційній системі на базі платформи Windows або родини Unix систем. Програмне забезпечення мобільно, тобто легко переносимо на базу іншої операційної системи, існує можливість розміщення його в мережі Intenet, що дозволяє використовувати його широкому колу користувачів. При обгрунтуванні економічної доцільності розробки та використання даного ПЗ річний обсяг його реалізації можливими споживачами прийнятий на самому мінімальному рівні - не більше 10.
Розрахунок основної заробітної плати виконавців, зайнятих розробкою ПЗ проведено на підставі вихідних даних, представлених у таблиці 1.
Таблиця 1
Обсяг ПЗ визначається на підставі інформації про функції розроблюваного ПЗ. За каталогом функцій визначається обсяг функцій. Характеристики функцій і їх обсяг наведені у таблиці 2, загальний обсяг ПО V про розраховується за формулою:
де V о - загальний обсяг ПО;
Vi - Обсяг функцій ПЗ;
n - Загальна кількість функцій.
Таблиця 2
Обсяг функцій ПЗ дорівнює
V о = 100 + 520 + 220 +2050 + 730 + 680 + 410 = 4710, у.м.к.
Нормативна трудомісткість Тн ПО визначена за таблицею укрупнених норм часу на розробку ПЗ. Обсягом 4710 умовних машинних команд (група складності ПЗ - 3) відповідає нормативна трудомісткість Тн = 306 людино-днів.
Загальна трудомісткість дорівнює
То = Тн + Тн · Ксл, людино-днів, (2)
То = 306 + 306.0 .08 = 330, людино-днів.
При вирішенні складних завдань з тривалим періодом розробки ПЗ трудомісткість визначається за стадіями розробки (технічне завдання, ескізний проект, технічний проект, робочий проект та впровадження) з урахуванням новизни, ступеня використання типових програм і питомої ваги трудомісткості стадій розробки ПЗ в загальній трудомісткості розробки ПЗ. При цьому на підставі загальної трудомісткості розраховується уточнена трудомісткість з урахуванням розподілу за стадіями:
де Ту - уточнена трудомісткість по всіх стадіях;
Тст i - Уточнена трудомісткість розробки на i-й стадії;
m - кількість стадій розробки.
Трудомісткість ПЗ за стадіями визначається з урахуванням новизни і ступеня використання у розробці типових програм, ПЗ:
де d ст i - питома вага трудомісткості i-ої стадії;
Кн - поправочний коефіцієнт, що враховує ступінь новизни ПЗ;
Кт - поправочний коефіцієнт, що враховує ступінь використання в розробці типових програм і ПЗ.
Трудомісткість ПЗ на стадії робочий проект дорівнює
Тст = 0.58 · 0.9 · 0.5 · 330 = 86.13, людино-днів,
Ту = 29.7 +23.76 +26.73 +86.13 +44.5 = 210, людино-днів.
Розрахунок уточненої трудомісткості програмного забезпечення за стадіями наведено в таблиці 3.
Таблиця 3
Уточнена трудомісткість розробки ПЗ по всіх стадіях складе 210 людино-днів. При встановленій планової тривалості розробки (Тр = 0,5 року) чисельність виконавців визначається за формулою
Чр = Ту / (Тр · ФЕФ), людина (5)
Чр = 210 / (0,5 · 230) = 1.82, людина.
Отримане значення чисельності розробників округлена до більшого цілого числа 2. Таким чином, передбачається участь в розробці ПЗ одного програміста першої категорії і одного програміста другої категорії, що відображено при обчисленні загальної собівартості ПЗ.
Виконавцями-розробниками проекту є: інженер-програміст першої категорії (тарифний розряд 11-й, тарифний коефіцієнт 2.81) та інженер-програміст другої категорії (тарифний розряд 10-й, тарифний коефіцієнт 2.50), залучений у розробку на підставі тимчасового трудового договору.
Для визначення основної заробітної плати (Зо i) виконавців потрібен розрахунок місячних і годинних тарифних ставок.
Місячна тарифна ставка кожного виконавця Тм визначається шляхом множення діючої місячної тарифної ставки першого розряду Тм1 на тарифний коефіцієнт Тк, який відповідає встановленому тарифному розряду
Тм = Тм1 · Тк, руб. (6)
Місячна тарифна ставка інженера-програміста 1-ї категорії становить:
Тм = 400, тис. руб.
Місячна тарифна ставка інженера-програміста 2-ї категорії:
Тм = 350, тис. руб.
Годинна тарифна ставка обчислюється шляхом ділення місячної тарифної ставки на встановлений при семи годинному робочому дні фонд робочого часу 168 годин
Тч = Тм/168, руб. (7)
Годинна тарифна ставка інженера-програміста 1-ї категорії:
Тч = 400000/168 = 2380.95, руб.
Годинна тарифна ставка інженера-програміста 2-ї категорії:
Тч = 350000/168 = 2083.33, руб.
Основна заробітна плата виконавців, зайнятих створенням ПЗ визначається як добуток годинної тарифної ставки Тч, кількості годин роботи в день Т.ін, ефективного фонду робочого часу ФЕФ і коефіцієнта преміювання К:
Зо i = Тч · Тд · ФЕФ · К, руб. (8)
Зо1 = 2380.95 · 8.230.1 .4 = 6133327, руб.
Зо2 = 2083.33 · 8.230.1 .4 = 5366658, руб.
Додаткова заробітна плата включає виплати, передбачені законодавством про працю і визначається за нормативом у відсотках до основної заробітної плати
Зд = Зо · Нд/100, руб., (9)
де Нд - норматив додаткової заробітної плати, що дорівнює 20%.
Зд1 = 6133327.20 / 100 = 1226665, руб.
Зд2 = 5366658.20 / 100 = 1073332, руб.
Відрахування до фонду соціального захисту населення визначаються відповідно до чинного законодавства за нормативом МСЗ = 35% у відсотковому відношенні до фонду основної та додаткової заробітної плати
ПС = (Зо + Зд) · Нсз/100, руб., (10)
Зсз1 = (6133327 + 1226665) · 35/100 = 2575997, руб.
Зсз2 = (5366658 + 1073332) · 35/100 = 2253996, руб.
Додатковим видом витрат є єдині відрахування з фонду заробітної плати в розмірі 5% останньої
МСЗ = 0,05 · (Зо + Зд), грн., (11)
Нсз1 = 0,05 · (6133327 + 122665) = 367999, руб.
Нсз2 = 0,05 · (5366658 + 1073332) = 321999, руб.
Разом:
МСЗ = 367999 + 32199 = 689998, руб.
3 Розрахунок повної собівартості та ціни розробки програмного забезпечення
До статей витрат на розробку ПС належать витрати на матеріали, комплектуючі, спецобладнання, машинний час, наукові відрядження, а також інші прямі та накладні витрати. Загальна величина витрат на розробку, заробітної плати виконавців, всіх податків і відрахувань з неї визначить собівартість даного виду продукції. У свою чергу, сума собівартості і податків, що стягуються в республіканський і місцеві бюджети визначить ціну ПЗ при його реалізації споживачеві.
Витрати за статтею «Матеріали» М i визначаються на підставі кошторису витрат, що розробляється на ПЗ з урахуванням діючих нормативів. За статтею «Матеріали» відображаються витрати на магнітні носії, папір, фарбувальні стрічки та інші матеріали, необхідні для розробки ПС. Норми витрати матеріалів у сумарному вираженні визначаються в розрахунку на 100 машинних команд. Сума витрат матеріалів розраховується за формулою:
М i = V о • Нм/100, руб., (12)
де Нм - норма витрати матеріалів в розрахунку на 100 команд ПС;
М i = 4710.460 / 100 = двадцять одна тисяча шістсот шістьдесят-шість рублів.
Витрати за статтею «Машинне час» Рм включають оплату машинного часу, необхідного для розробки та налагодження ПС, яке визначається за нормативами на 100 команд машинного часу в залежності від характеру розв'язуваних завдань:
P м i = V о • Цм · Нмв/100, руб., (13)
де Цм - ціна одного машино-години (730 рублів);
НМВ - норматив витрати машинного часу на налагодження 100 машинних команд.
P м i = 4710.730.15 / 100 = 517 935 рублів.
Витрати по статті «Інші прямі витрати» Пп i включають витрати на придбання та підготовку спеціальної науково-технічної інформації та спеціальної літератури, визначаються по нормативу у відсотках до основної заробітної плати:
Пп i = Зо · Нпз/100, руб., (14)
де: пз - норматив інших витрат.
Пп i = 6133327.20 / 100 = 1226665 рублів.
Витрати за статтею «Накладні витрати» P н i, пов'язані з необхідністю утримання апарату управління, а також з витратами на загальногосподарські потреби, визначаються по нормативу у відсотках до основної заробітної плати:
P н i = Зо · Нрн/100, руб., (15)
де: Нрн - норматив накладних витрат.
P н i = 6133327.100 / 100 = 6133327 рублів.
Загальна сума витрат за всіма статтями кошторису Сп i на ПЗ розраховується за формулою:
Сп i = Зо i + Зд i + ПС i + МСЗ i + М i + P м i + Пп i + P н i, руб., (16)
Сп i = 11499985 + 2299997 + 4829993 + 689998 + 21666 + 517935 + 1226665 + 6133327 = 27219566 рублів.
Величина витрат на розробку ПЗ визначається виходячи з його загального обсягу V о (таблиця 1) і нормативів на відповідні статті. Результати розрахунків наведено в таблиці 4.
Таблиця 4
В останній графі таблиці 7.7 наведено значення повної собівартості як суми перерахованих статей витрат, заробітної плати податків, відрахувань, перерахованих вище.
4 Розрахунок економічної ефективності програмного забезпечення
Прибуток від реалізації створюваного програмного засобу розраховується за формулою:
де
Відрахування до місцевого бюджету та цільових фондів:
де
Відрахування до республіканського бюджету та цільових фондів:
де
Податок на додану вартість розраховується за формулою:
Прогнозована відпускна ціна ПС розраховується за формулою:
Витрати на супровід і адаптацію ПС у споживача приймемо в кілька завищеному розмірі на рівні 10000 тис. руб.
Прибуток у перший рік з урахуванням обсягу реалізації 10 програмних продуктів складе:
На основі розрахунків наведених раніше, можна визначити доцільність впровадження даного програмного забезпечення і термінів його окупності.
де
З урахуванням наведених вище результатів маємо:
Виходячи з отриманих результатів можна зробити висновок про те, що програмний засіб відповідає всім сучасним вимогам і окупає себе протягом одного року після введення його в експлуатацію. Виходячи з цього можна говорити про економічну доцільність впровадження такої систем.
кафедра економіки
Реферат на тему:
«Техніко-економічне обгрунтування програмного забезпечення для розрахунку параметрів супутникового зв'язку типу Vsat»
МІНСЬК, 2008
1. Коротка характеристика програмного забезпечення
У дипломному проекті розроблено нове програмне забезпечення (ПЗ) для розрахунку параметрів системи супутникового зв'язку типу VSAT. Характер і склад завдань, що вирішуються за допомогою нового ПЗ, буде корисний широкому колі наукових та інженерних працівників, зайнятих створенням і проектуванням терміналів VSAT.
Розроблюване ПЗ не є принципово новим у своєму класі і є продовженням дослідних робіт в області прийому та передачі сигналів супутникового зв'язку. За ступенем новизни ПЗ належить до групи "Б" з коефіцієнтом 0,9. Розробка передбачає проведення всіх стадій проектування (технічне завдання, ескізний проект, технічний проект, робочий проект та впровадження).
Розробка ПЗ ведеться на мові програмування PHP: Hypertext Preprocessor (PHP) версії 4.3.3 та Hyper Text Markup Language (HTML) версії 4.0 ПО призначено для використання в операційній системі на базі платформи Windows або родини Unix систем. Програмне забезпечення мобільно, тобто легко переносимо на базу іншої операційної системи, існує можливість розміщення його в мережі Intenet, що дозволяє використовувати його широкому колу користувачів. При обгрунтуванні економічної доцільності розробки та використання даного ПЗ річний обсяг його реалізації можливими споживачами прийнятий на самому мінімальному рівні - не більше 10.
Розрахунок основної заробітної плати виконавців, зайнятих розробкою ПЗ проведено на підставі вихідних даних, представлених у таблиці 1.
Таблиця 1
Вихідні дані | Значення | Розмірність |
| Коефіцієнт складності, Ксл | 0.08 | - |
| Нормативна трудомісткість, Тн | 306 | Людино-днів |
| Ступінь новизни, Кі | 0.9 | Б |
| Фонд робочого часу, ФЕФ | 230 | днів |
| Планова тривалість робіт, ТРД | 0.5 | років |
| Податок на прибуток при відсутності пільг | 24 | % |
| Коефіцієнт преміювання, К | 1.4 | - |
| Ціна машино-години, Цм | 730 | руб. |
| Коефіцієнт використання типових програм, Km | 0.5 | - |
де V о - загальний обсяг ПО;
Vi - Обсяг функцій ПЗ;
n - Загальна кількість функцій.
Таблиця 2
| Номер функції | Зміст функцій | Обсяг (ум. машинних команд) |
| 101 | Організація введення інформації | 100 |
| 102 | Контроль, попередня обробка і введення інформації | 520 |
| 109 | Організація вводу / виводу в інтерактивному режимі | 220 |
| 204 | Обробка наборів і записів бази даних | 2050 |
| 507 | Забезпечення інтерфейсу м / д компонентами | 730 |
| 604 | Довідка та навчання | 680 |
| 703 | Розрахунок показників | 410 |
| Всього | 4710 |
Обсяг функцій ПЗ дорівнює
V о = 100 + 520 + 220 +2050 + 730 + 680 + 410 = 4710, у.м.к.
Нормативна трудомісткість Тн ПО визначена за таблицею укрупнених норм часу на розробку ПЗ. Обсягом 4710 умовних машинних команд (група складності ПЗ - 3) відповідає нормативна трудомісткість Тн = 306 людино-днів.
Загальна трудомісткість дорівнює
То = Тн + Тн · Ксл, людино-днів, (2)
То = 306 + 306.0 .08 = 330, людино-днів.
При вирішенні складних завдань з тривалим періодом розробки ПЗ трудомісткість визначається за стадіями розробки (технічне завдання, ескізний проект, технічний проект, робочий проект та впровадження) з урахуванням новизни, ступеня використання типових програм і питомої ваги трудомісткості стадій розробки ПЗ в загальній трудомісткості розробки ПЗ. При цьому на підставі загальної трудомісткості розраховується уточнена трудомісткість з урахуванням розподілу за стадіями:
де Ту - уточнена трудомісткість по всіх стадіях;
Тст i - Уточнена трудомісткість розробки на i-й стадії;
m - кількість стадій розробки.
Трудомісткість ПЗ за стадіями визначається з урахуванням новизни і ступеня використання у розробці типових програм, ПЗ:
де d ст i - питома вага трудомісткості i-ої стадії;
Кн - поправочний коефіцієнт, що враховує ступінь новизни ПЗ;
Кт - поправочний коефіцієнт, що враховує ступінь використання в розробці типових програм і ПЗ.
Трудомісткість ПЗ на стадії робочий проект дорівнює
Тст = 0.58 · 0.9 · 0.5 · 330 = 86.13, людино-днів,
Ту = 29.7 +23.76 +26.73 +86.13 +44.5 = 210, людино-днів.
Розрахунок уточненої трудомісткості програмного забезпечення за стадіями наведено в таблиці 3.
Таблиця 3
Стадії | ||||||
Техзавдання | Ескізний проект | Технічний проект | Робочий проект | Впровадження | Разом | |
| Коефіцієнти питомих ваг трудомісткості | 0,1 | 0,08 | 0,09 | 0,58 | 0,15 | 1 |
| Уточнена трудомісткість, Ту, людино-днів | 29,7 | 23,76 | 26,73 | 86,13 | 44,55 | 210 |
| Коефіцієнти новизни, Кн | 0,9 | 0,9 | 0,9 | 0,9 | 0,9 | - |
| Коефіцієнти, що враховують використання типових програм, Кт | - | - | - | 0,5 | - | - |
| Термін розробки, Тр i | 0,07 | 0,04 | 0,07 | 0,28 | 0,04 | 0,5 |
| Чисельність виконавців, Чр i | 1,8 | 2 | 2 | 1,7 | 2 | 2 |
Чр = Ту / (Тр · ФЕФ), людина (5)
Чр = 210 / (0,5 · 230) = 1.82, людина.
Отримане значення чисельності розробників округлена до більшого цілого числа 2. Таким чином, передбачається участь в розробці ПЗ одного програміста першої категорії і одного програміста другої категорії, що відображено при обчисленні загальної собівартості ПЗ.
Виконавцями-розробниками проекту є: інженер-програміст першої категорії (тарифний розряд 11-й, тарифний коефіцієнт 2.81) та інженер-програміст другої категорії (тарифний розряд 10-й, тарифний коефіцієнт 2.50), залучений у розробку на підставі тимчасового трудового договору.
Для визначення основної заробітної плати (Зо i) виконавців потрібен розрахунок місячних і годинних тарифних ставок.
Місячна тарифна ставка кожного виконавця Тм визначається шляхом множення діючої місячної тарифної ставки першого розряду Тм1 на тарифний коефіцієнт Тк, який відповідає встановленому тарифному розряду
Тм = Тм1 · Тк, руб. (6)
Місячна тарифна ставка інженера-програміста 1-ї категорії становить:
Тм = 400, тис. руб.
Місячна тарифна ставка інженера-програміста 2-ї категорії:
Тм = 350, тис. руб.
Годинна тарифна ставка обчислюється шляхом ділення місячної тарифної ставки на встановлений при семи годинному робочому дні фонд робочого часу 168 годин
Тч = Тм/168, руб. (7)
Годинна тарифна ставка інженера-програміста 1-ї категорії:
Тч = 400000/168 = 2380.95, руб.
Годинна тарифна ставка інженера-програміста 2-ї категорії:
Тч = 350000/168 = 2083.33, руб.
Основна заробітна плата виконавців, зайнятих створенням ПЗ визначається як добуток годинної тарифної ставки Тч, кількості годин роботи в день Т.ін, ефективного фонду робочого часу ФЕФ і коефіцієнта преміювання К:
Зо i = Тч · Тд · ФЕФ · К, руб. (8)
Зо1 = 2380.95 · 8.230.1 .4 = 6133327, руб.
Зо2 = 2083.33 · 8.230.1 .4 = 5366658, руб.
Додаткова заробітна плата включає виплати, передбачені законодавством про працю і визначається за нормативом у відсотках до основної заробітної плати
Зд = Зо · Нд/100, руб., (9)
де Нд - норматив додаткової заробітної плати, що дорівнює 20%.
Зд1 = 6133327.20 / 100 = 1226665, руб.
Зд2 = 5366658.20 / 100 = 1073332, руб.
Відрахування до фонду соціального захисту населення визначаються відповідно до чинного законодавства за нормативом МСЗ = 35% у відсотковому відношенні до фонду основної та додаткової заробітної плати
ПС = (Зо + Зд) · Нсз/100, руб., (10)
Зсз1 = (6133327 + 1226665) · 35/100 = 2575997, руб.
Зсз2 = (5366658 + 1073332) · 35/100 = 2253996, руб.
Додатковим видом витрат є єдині відрахування з фонду заробітної плати в розмірі 5% останньої
МСЗ = 0,05 · (Зо + Зд), грн., (11)
Нсз1 = 0,05 · (6133327 + 122665) = 367999, руб.
Нсз2 = 0,05 · (5366658 + 1073332) = 321999, руб.
Разом:
МСЗ = 367999 + 32199 = 689998, руб.
3 Розрахунок повної собівартості та ціни розробки програмного забезпечення
До статей витрат на розробку ПС належать витрати на матеріали, комплектуючі, спецобладнання, машинний час, наукові відрядження, а також інші прямі та накладні витрати. Загальна величина витрат на розробку, заробітної плати виконавців, всіх податків і відрахувань з неї визначить собівартість даного виду продукції. У свою чергу, сума собівартості і податків, що стягуються в республіканський і місцеві бюджети визначить ціну ПЗ при його реалізації споживачеві.
Витрати за статтею «Матеріали» М i визначаються на підставі кошторису витрат, що розробляється на ПЗ з урахуванням діючих нормативів. За статтею «Матеріали» відображаються витрати на магнітні носії, папір, фарбувальні стрічки та інші матеріали, необхідні для розробки ПС. Норми витрати матеріалів у сумарному вираженні визначаються в розрахунку на 100 машинних команд. Сума витрат матеріалів розраховується за формулою:
М i = V о • Нм/100, руб., (12)
де Нм - норма витрати матеріалів в розрахунку на 100 команд ПС;
М i = 4710.460 / 100 = двадцять одна тисяча шістсот шістьдесят-шість рублів.
Витрати за статтею «Машинне час» Рм включають оплату машинного часу, необхідного для розробки та налагодження ПС, яке визначається за нормативами на 100 команд машинного часу в залежності від характеру розв'язуваних завдань:
P м i = V о • Цм · Нмв/100, руб., (13)
де Цм - ціна одного машино-години (730 рублів);
НМВ - норматив витрати машинного часу на налагодження 100 машинних команд.
P м i = 4710.730.15 / 100 = 517 935 рублів.
Витрати по статті «Інші прямі витрати» Пп i включають витрати на придбання та підготовку спеціальної науково-технічної інформації та спеціальної літератури, визначаються по нормативу у відсотках до основної заробітної плати:
Пп i = Зо · Нпз/100, руб., (14)
де: пз - норматив інших витрат.
Пп i = 6133327.20 / 100 = 1226665 рублів.
Витрати за статтею «Накладні витрати» P н i, пов'язані з необхідністю утримання апарату управління, а також з витратами на загальногосподарські потреби, визначаються по нормативу у відсотках до основної заробітної плати:
P н i = Зо · Нрн/100, руб., (15)
де: Нрн - норматив накладних витрат.
P н i = 6133327.100 / 100 = 6133327 рублів.
Загальна сума витрат за всіма статтями кошторису Сп i на ПЗ розраховується за формулою:
Сп i = Зо i + Зд i + ПС i + МСЗ i + М i + P м i + Пп i + P н i, руб., (16)
Сп i = 11499985 + 2299997 + 4829993 + 689998 + 21666 + 517935 + 1226665 + 6133327 = 27219566 рублів.
Величина витрат на розробку ПЗ визначається виходячи з його загального обсягу V о (таблиця 1) і нормативів на відповідні статті. Результати розрахунків наведено в таблиці 4.
Таблиця 4
Найменування статей витрат | Умовні позначення | Сума, руб. |
| Матеріали та комплектуючі | М i | 21666 |
| Машинне час | P м i | 517935 |
| Інші прямі витрати | Пп i | 1226665 |
| Накладні витрати | P н i | 6133327 |
| Основна заробітна плата виконавців | Зо i | 11499985 |
| Додаткова заробітна плата виконавців | Зд i | 2299997 |
| Єдині відрахування з ФЗП | МСЗ i | 689998 |
| Відрахування до фонду соціального захисту | ПС i | 4829993 |
| Повна собівартість | Сп i | 27219566 |
4 Розрахунок економічної ефективності програмного забезпечення
Прибуток від реалізації створюваного програмного засобу розраховується за формулою:
де
Відрахування до місцевого бюджету та цільових фондів:
де
Відрахування до республіканського бюджету та цільових фондів:
де
Податок на додану вартість розраховується за формулою:
Прогнозована відпускна ціна ПС розраховується за формулою:
Витрати на супровід і адаптацію ПС у споживача приймемо в кілька завищеному розмірі на рівні 10000 тис. руб.
Прибуток у перший рік з урахуванням обсягу реалізації 10 програмних продуктів складе:
На основі розрахунків наведених раніше, можна визначити доцільність впровадження даного програмного забезпечення і термінів його окупності.
де
З урахуванням наведених вище результатів маємо:
Виходячи з отриманих результатів можна зробити висновок про те, що програмний засіб відповідає всім сучасним вимогам і окупає себе протягом одного року після введення його в експлуатацію. Виходячи з цього можна говорити про економічну доцільність впровадження такої систем.
ЛІТЕРАТУРА
1. Грузинів В.П., Грибов В.Д. Економіка підприємства: Учеб. посібник - М.: Фінанси і статистика, 2005. - 208 с.
2. Сергєєв І.В. Економіка підприємства. Учеб. посібник. - М.: Фінанси і статистика, 2005. - 304 с.
3. Економіка підприємства / За ред. Є. Л. Кантора. - СПб.: Пітер, 2006. - 352 с.
1. Грузинів В.П., Грибов В.Д. Економіка підприємства: Учеб. посібник - М.: Фінанси і статистика, 2005. - 208 с.
2. Сергєєв І.В. Економіка підприємства. Учеб. посібник. - М.: Фінанси і статистика, 2005. - 304 с.
3. Економіка підприємства / За ред. Є. Л. Кантора. - СПб.: Пітер, 2006. - 352 с.